Три наші головні вороги. Що врятує людство?

Юваль Ной Гарарі: Співпраця є більш доцільною за конфлікт

Протягом кількох поколінь світом керувало те, що сьогодні ми називаємо «глобальним ліберальним порядком». За цими піднесеними словами лежить ідея, що всі люди поділяють одні й ті ж основні практики, цінності та інтереси, і що жодна група людей не перевершує усі інші. Тому співпраця є більш доцільною за конфлікт. Всі люди мають працювати разом для захисту своїх спільних цінностей та просуванню спільних інтересів. І найкращий спосіб розвивати цю співпрацю – полегшити рух ідей, товарів, грошей та людей по всьому світу.

І хоча глобальний ліберальний порядок має багато хиб та проблем, він довів свою перевагу над усіма альтернативами. Ліберальний світ початку ХХІ століття є більш процвітаючим, здоровим та мирним, ніж будь коли раніше. Вперше в історії людства голодування вбиває менше людей, ніж ожиріння. Епідемії вбивають менше ніж старість, а насилля – менше ніж аварії. Коли мені було шість місяців, я не помер від епідемії завдяки лікам, що винайшли іноземні науковці на далеких землях. Коли мені було три роки, я не помер від голоду завдяки пшениці, вирощеній іноземними фермерами за тисячі кілометрів. І коли мені було одинадцять, мене не винищила ядерна війна завдяки домовленості між іноземними лідерами на іншій частині планети. Якщо ви вважаєте, що нам варто повернутись у якийсь передліберальний золотий вік, то будь ласка, назвіть рік, коли людство було в кращій формі, ніж на початку ХХІ століття. Це був 1918? 1718? 1218?

Тим не менш, зараз люди по всьому світу втрачають віру в ліберальний порядок. Націоналістичні та релігійні погляди, що вивищують одну людську групу над іншими, повертаються в моду. […]

Всупереч спільній мудрості, в націоналізмі немає нічого природного

Якщо ліберальний порядок зазнає краху, який новий вид глобального порядку може замінити його? Досі ті, хто кидав виклик ліберальному порядку, робили це в основному на національному рівні. Вони мають багато ідей, як просувати інтереси їхньої окремої крани, та не мають реального бачення того, як має функціонувати світ як ціле. Наприклад, російський націоналізм може бути виправданим орієнтиром для Росії, але російський націоналізм не має планів щодо решти людства. Допоки, звичайно, націоналізм не трансформується в імперіалізм, та не закличе одну націю захоплювати та керувати цілим світом. Століття тому кількома націоналістичними рухами і справді керували імперіалістичні фантазії. Нинішні націоналісти, будь вони в Росії, Туреччині, Італії чи Китаї, досі утримувались виступати за глобальне вторгнення.

Замість насильницького заснування глобальної імперії, такі націоналісти як Стів Беннон, Віктор Орбан, Ліга Півночі в Італії та британські «брекзитери» мріють про мирний «націоналістичний інтернаціонал». Вони вважають, що всі нації сьогодні зіштовхуються з однаковими ворогами. Монстр глобалізму, мультикультурності та міграції погрожує зруйнувати традиції та ідентичність усіх націй. А тому націоналісти всього світу мають прийти до спільного рішення у протистоянні цим глобальним силам. Угорці, італійці, турки та ізраїльтяни мають зводити стіни, встановлювати огорожі та вповільнювати рух людей, товарів, грошей та ідей.

Тоді світ буде поділений на окремі національні держави – кожна з власною сакральною ідентичністю та традиціями. Основані на взаємоповазі цих різноманітних ідентичностей, всі національні держави мають мирно співпрацювати та торгувати одне з одним. Угорщина буде угорською, Туреччина буде турецькою, Ізраїль буде ізраїльським, і кожен знатиме, хто вони та яке місце в світі їм належить. Це буде світ без міграції, без універсальних цінностей, без мультикультурності, та без глобальної еліти – але з мирними міжнародними відносинами та якоюсь торгівлею. Іншими словами, «націоналістичний інтернаціонал» передбачає світ як мережу обнесених стіною, але дружніх фортець.

Багато людей можуть думати, що це досить розумне бачення. Чому б йому не стати реальною альтернативою ліберальному порядку? Тут слід відмітити дві речі. По-перше, це досі порівняно ліберальний варіант. Він виходить з того, що жодна з людських груп не вивищується над усіма іншими, і що жодна нація не домінує, а міжнародна співпраця є кращою за конфлікт. Насправді, лібералізм та націоналізм від початку були тісно пов’язані між собою. Такі ліберальні націоналісти ХІХ століття як Джузеппе Гарібальді та Джузеппе Мадзіні в Італії і Адам Міцкевич у Польщі мріяли фактично про такий же міжнародний ліберальний порядок мирно співіснуючих націй.

Друге, що слід зазначити про цю перспективу дружньої фортеці, так це те, що її намагались втілити – але з тріском провалились. Всі спроби розділити світ на чітко вирізані нації досі обертались війною та геноцидом. Коли послідовники Гарібальді, Мадзіні та Міцкевича спромоглись скинути мультиетнічну Габсбурзьку імперію, то продемонстрували неможливість знайти чітку межу, що відділяє італійців від словенів чи поляків від українців.

Це стало передумовою для Другої світової війни. Ключова проблема з мережею фортець у тому, що кожна національна фортеця хоче трохи більше землі, безпеки, процвітання для себе за рахунок сусідів, і без допомоги універсальних цінностей та глобальних організацій. Конкурентні фортеці не можуть погоджуватись на спільні правила. Обнесені стіною фортеці зрідка дружні.

Та якщо вам випало жити всередині особливо міцних фортець на кшталт Америки чи Росії, чому вам слід перейматись? Деякі націоналісти дійсно займають більш екстремальну ізоляціоністську позицію. Вони не вірять ані в глобальну імперію, ані в глобальну мережу фортець. Натомість вони заперечують необхідність будь-яких глобальних порядків узагалі. «Наша фортеця просто має підняти свої мости, – кажуть вони, – а решта світу може йти до біса. Нам слід відмовити у вході іноземцям, іноземним ідеям та товарам. І поки наші стіни міцні, а охоронці віддані, кого турбує, що трапиться з іноземцями?».

Однак такий крайній ізоляціонізм повністю відірваний від економічних реалій. Без глобальної мережі торгівлі всі існуючі національні економіки рухнуть – включаючи економіку Північної Кореї. Багато країн стануть не спроможні навіть прогодувати себе без імпорту, а ціни на майже всі товари злетять догори, як ракета. Виготовлена в Китаї сорочка, що на мені, коштувала десь $5. Якби вона була виготовлена ізраїльськими працівниками з вирощеної в Ізраїлі бавовни за використання створених ізраїльтянами машин, що працюють на неіснуючому ізраїльському маслі, вона б цілком могла коштувати вдесятеро дорожче. Націоналістичні лідери від Дональда Трампа до Володимира Путіна можуть неабияк зловживати глобальною мережею торгівлі, та жоден з них всерйоз не думає по те, щоб повністю вивести звідти свою країну. І ми не можемо мати глобальної мережі торгівлі без якогось глобального порядку, що встановлює правила гри.

Навіть більш важливим є те, що подобається це людям чи ні, а сьогодні людство зіштовхується з трьома спільними проблемами, що висміюють всі національні кордони, і можуть бути вирішені лише через глобальну співпрацю. Це ядерна війна, зміна клімату та технологічний прорив. […] Буде не досить, якщо лише ЄС заборонить виготовляти роботів-убивць чи лише Америка заборонить займатись генетичним інжинірингом людських дітей. […]

Погоня за штучним інтелектом чи біотехнологічна гонка озброєння майже гарантує щонайгірший результат. Хто би не вийшов переможцем з цих перегонів, у програші, найбільш ймовірно, буде саме людство. Візьмімо, наприклад, здійснення експериментів генної інженерії на людських дітях. Кожна країна скаже: «Ми не хочемо робити такі експерименти – ми хороші. Та як нам знати, що наші противники не роблять їх? Ми не можемо дозволити собі лишатись позаду. Тож ми мусимо зробити це першими за них». […]

Єдине, що може попередити такі самовбивчі гонки озброєнь – це більша довіра між країнами. І це не є неможлива місія. Якщо сьогодні німці обіцяють французам: «Повірте нам, ми не розробляємо роботів-убивць у секретних лабораторіях під Баварськими Альпами», французи, радше за все, повірять німцям, попри жахливу історію цих двох країн. Ми маємо побудувати таку довіру по всьому світу. Ми маємо досягнути тої точки, коли американців та китайці зможуть довіряти одне одному як французи та німці.

Подібним чином ми маємо створити глобальну мережу безпеки, щоб захистити людей від економічних шоків, які штучний інтелект з великою ймовірністю спричинить. Автоматизація подарує нове процвітання технологічним хабам на кшталт Кремнієвої долини, в той час коли найгірший ефект буде відчутний у країнах, що розвиваються, економіки яких залежать від дешевої ручної праці. […]

Та все ж така наша доля не є неминучою. Ми досі можемо просувати справді глобальний порядок денний, сягаючи далі простих торговельних договорів, та наполягаючи на лояльності, яку всім людям слід мати до наших видів та планети. Ідентичності формуються через кризу. […]

Всупереч спільній мудрості, в націоналізмі немає нічого природного. Він не закладений у біології чи психології людини. Так, люди наскрізь є соціальними тваринами, з груповою лояльністю, вбудованою в наші гени. Та протягом мільйонів років Homo Sapiens та їх людиноподібні попередники жили у маленьких інтимних спільнотах, що налічували не більше кількох десятків людей. Відтак люди легко розвивають лояльність до таким малих груп як сім’ї, племена та села, де кожен знає когось ще. Та для людей навряд природно бути лояльними до мільйонів інших незнайомців.

Такі масові лояльності з’явились лише за минулі кілька тисяч років – вчора вранці, за розкладом еволюції – та об’єднались, щоб мати справу з великими масштабними проблемами, які маленькі племена не змогли б вирішити самостійно. […] За своєю природою люди проявляють лояльність до 100 родичів та друзів, яких вони близько знають. Було надзвичайно важко примусити людей проявляти лояльність до 100 мільйонів незнайомців, яких вони ніколи не зустрічали. Але націоналізм спромігся зробити саме це. Зараз нам усім треба змусити людей відчувати лояльність до 8 мільярдів незнайомців, яких вони ніколи не зустрічали. І це куди легше завдання.

Це правда, що для того аби створити колективну ідентичність, люди майже завжди повинні мати якогось загрозливого ворога. Та зараз ми маємо таких аж три: ядерна війна, зміна клімату та технологічний прорив. Якщо ти можеш змусити американців згуртуватись за собою, викрикуючи «мексиканці заберуть ваші роботи!», то, мабуть, ти можеш об’єднати американців і мексиканців, викрикуючи «роботи заберуть ваші роботи!».

Це не означає, що люди повністю втратять свої унікальні культурні, релігійні та національні ідентичності. Я можу бути водночас лояльним до кількох ідентичностей – моєї сім’ї, мого села, моєї професії, моєї країни, а також до моєї планети та людського виду загалом.

Це правда, що іноді різні лояльності можуть зіштовхнутися, і тоді не так легко вирішити, що робити. Та хто сказав, що життя легке? Життя важке. Справляйтесь з цим. Іноді ми ставимо на перше місце роботу перед сім’єю, іноді – сім’ю перед роботою. Так само ми іноді ставимо наперед національні інтереси, але бувають випадки, коли нам необхідно віддати перевагу глобальним інтересам людства.

Що це все означає на практиці? Що ж, коли прийдуть наступні вибори, і політики будуть просити вас за них проголосувати, задайте цим політикам чотири питання:

- Якщо вас виберуть, яких заходів ви будете вживати для зменшення ризиків ядерної війни?

- Яких заходів ви будете вживати для зменшення ризиків зміни клімату?

- Яких заходів ви будете вживати, щоб урегулювати такі проривні технології як штучний інтелект та біоінженерія?

- І насамкінець, яким ви бачите світ у 2040 році? Що є вашим найгіршим сценарієм, і яке ваше бачення найкращого?

Якщо деякі політики не розуміють цих запитань, або ж вони постійно говорять про минуле, не маючи змоги сформулювати осмислене бачення майбутнього, не голосуйте за них.

Повний текст читайте у The Economist

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Читайте у новому номері журналу НВ

  • Смерть активістки погрожує владі
  • Чому ВВП України росте, але повільно
  • Кремль грає в підкидного дурня на виборах в «ДНР»
Читати журнал онлайн
Ukraine-2020
Facebook Twitter Google+


Джерело статті: “https://nv.ua/ukr/recommends/nashi-tri-holovni-voroha-shcho-vrjatuje-ljudstvo--2506229.html”

Похожие материалы (по тегу)