Юрій Нестерчук (підприємець): При теперішніх тарифах оновлення громадського транспорту у Білій Церкві неможливе



Питання транспортної реформи в Білій Церкві починалося з того, що міський голова та його заступники запропонували мені виступити інвестором у місті та протягом 5 років повністю оновити рухомий склад, що сягав би близько 60 машин. Мова йшла про нові машини «Атаман».


Протягом 2017 року, при проведенні конкурсів і підписанні інвестиційних зобов’язань, я завчасно виконав ці зобов’язання. На маршрут №22 було залучено 5 нових одиниць і на маршрут №14 – 3 одиниці.


Протягом року я повинен був купити новий транспорт, поставити його на маршрути, тим самим виконати інвестзобов’язання та довести свої серйозні наміри. Ці автобуси були придбані на момент проведення конкурсу, тобто я виконав свої зобов’язання на рік раніше. Крім того, на 22 маршрут було залучено 12-метровий автобус «Богдан», як тестовий, аби зрозуміти, чи потрібні машини таких розмірів для Білої Церкви чи нас влаштовують машини такого розміру як «Атаман», яких я придбав 8 одиниць протягом 2017 року.


Окрім оновлення рухомого складу повинна була бути введена система валідації, електронного квитка білоцерківчанина. Це ціла програма, яка б дала можливість обрахувати кількість пасажирів різних категорій, зокрема і пільгових категорій. А це, в свою чергу, давало б можливість реально оцінювати ситуацію і планувати якісь конкретні, реальні платежі по фінансуванню. Тобто, не брати ці рахунки з «космосу», а бачити реальні розрахунки і розуміти хто, кому і скільки повинен відшкодувати. Це – сучасні електронні системи, які дають можливість економити ресурси місцевих бюджетів.


Але квитків і валідаторів зараз немає, але можливо, що не буде і нових машин. Я постійно інформую мера про те, що я не можу реалізовувати свої інвестзобов’язання, коли тарифи на проїзд не відповідають реаліям сьогодення. Згідно з розрахунками, зараз тариф має становити приблизно 8₴ Це дасть можливість купувати нові автобуси і відповідати вимогам, які стосуються GPS-навігації, озвучки маршрутної мережі, відео нагляду (зовнішнього та внутрішнього), спецодягу водіїв. Це вже додаткові моменти, які були прописані, як вимоги адміністрації при проведенні конкурсів.


Найголовніше – це нові автобуси, які ми не в змозі купувати при такому тарифі.


На мою думку, найголовнішою причиною того, що влада не бажає переглядати тарифи є страх. Вони бояться мера та його команди. Зрозуміло, що підняття тарифів завжди веде за собою хвилю негативу в сторону влади, і це є основним фактором.


Неодноразово я пояснював меру, що зроблено багато в 1,5-річний період. Крім того що куплено нові машини, на Білоцерківському підприємстві нараховується 68 одиниць рухомого складу. Це автобуси з більшою кількістю місць, які дають змогу розвантажити місто від численного транспорту. Це допомагає у вирішенні проблем екології, аварійності і організації руху на маршрутах.


До 2017 року у нас працювало 450 машин класу «Sprinter», «Газель», відбувалася повна дезорганізація на дорогах Білої Церкви. Тому й була проведена оптимізація маршрутної мережі.


Маючи досвід роботи в столиці, я можу порівнювати. У Києві приватним перевізникам дали змогу самостійно встановлювати тарифи. Задача полягає тільки в тому, щоб правильно економічно їх обґрунтувати, підтвердити правдивість і попередити людей про підвищення.


Адміністрація це все перевіряє, якщо все економічно вірно, ніхто не може заперечити підняття тарифу. Іншими словами, у Києві працює ринкова економіка.


А от у всіх інших містах України, включаючи Білу Церкву, питання тарифів пов’язано з місцевим управлінням. Без рішення місцевих рад, ми не маємо права підняти ціну на проїзд.


Для мерії це не вигідний крок, але вони хочуть бачити і нові автобуси, і охайно одягнених водіїв, і всі вищезгадані системи.


У Києві влада перекинула всю відповідальність за підняття цін на перевізників. Керівництво міста зрозуміло, що не потрібно займатися популізмом, а підняття тарифів дозволяє оновити не тільки автобусний парк, а й тролейбуси і метро.


Якщо влада Білої Церкви не перегляне своє рішення, ми повернемося до того «убогого» транспорту, який їздив до 2017 року, оскільки інвестор не зможе виконувати всі зобов’язання, він буде змушений покинути місто.


Якщо ми не досягнемо порозуміння, інших варіантів, окрім як повернутись до Києва немає.


Потрібно це все донести до людей, аргументувати, проводити паралелі з іншими містами. Інші українські міста бастують проти підняття тарифів, але ж там і мова не йде про нові машини.


В Україні більше не траплялося аналогічних ситуацій, коли рухомий склад оновлюється, а ціни не збільшуються.


У Києві також підписують інвестзобов’язання, але їх не завжди виконують. Деякі підприємства не мають змоги, але за рахунок пасажиропотоку ситуація якось регулюється.


Коли в Білій Церкві йдеться про повне оновлення рухомого складу, в інших містах просто підтримують стан старих машин.


Хоча сам мер був ініціатором такого оновлення, зараз його лякає те, як відреагують містяни на підвищення цін.


Я впевнений, що він все прекрасно розуміє. Основна затратна частина (паливо) піднялася в ціні на 30-40 %, що змушує нас підняти тариф, як мінімум, вдвічі. Це становило б 10 грн, але розуміючи людей та економічну ситуацію в країні, ми просимо підняти хоча б до 8₴


Тому підсумовуючи вищесказане, хочу наголосити, що задля успішного завершення транспортної реформи у місті, влада мусить піти на непопулярний крок – підвищення вартості проїзду. Це дасть змогу поступово оновити рухомий склад та підвищити якість послуг перевезення. Інакше громадський транспорт повернеться до того безладу, який існував у цій сфері в 90-их роках. Сумніваюся, що комусь це сподобається…



Джерело статті: “http://mykyivregion.com.ua/2018/11/21/yurij-nesterchuk-pidpriyemec-pri-teperishnih-tarifah-onovlennya-gromadskogo-transportu-u-bilij-cerkvi-nemozhlive/”